November 10, 2020

Лібертаріанство по-українськи: Букетно-цукерковий період для ЛГБТК завершився

В останню неділю жовтня в Україні відбулися вибори до місцевих органів влади, які, зрештою, можна назвати політичним тестом для першого року правління Володимира Зеленського. Яким же чином змінилась українська політика після повного політичного перезавантаження в 2019 році?

Актор, комік та шоумен отримав безпрецендентну для України перемогу на президентських виборах (у другому турі Володимир Зеленський набрав 73,22 % голосів, а його опонент Петро Порошенко - 24,45 %). Згодом на виборах до парламенту президентська політична партія Слуга народу змогла провести до Верховної Ради 254 народні депутати і самостійно сформувати парламентську більшість та уряд.

Володимир Зеленський - наймолодший президент в історії України. Його передвиборча кампанія була побудована на прогресивних та ліберальних ідеях, які сигналізували про продовження проєвропейських та ліберально-демократичних реформ, розпочатих під час президентства Петра Порошенка. І хоча Зеленський під час виборів жодного разу не озвучував свою позицію щодо законодавчого врегулювання питання одностатевих шлюбів\партнерств, його обіцянки з легалізації ринку землі та грального бізнесу тим самим давали надію прогресивному українському суспільству та ЛГБТК-спільноті, створивши ілюзію лібералізаційного політика.

Активіст і засновник асоціації ЛГБТК-українів в США Богдан Глоба розповідає, чому замість продовження курсу на європейську інтеграцію ми є свідками законопроєктів щодо заборони пропаганди гомосексуальності, переписаних з російських законів депутатами президентської партії Слуга народу?

Цивільне партнерство: заборонити неможливо дозволити

Врегулювання та визнання одностатевих сімей в Україні назріло вже давно. Ба більше, ми є свідками майже шизофренічної ситуації, коли держава Україна визнає одностатеві шлюби/партнерства іноземних громадян (відповідну міжнародну угоду Верховна Рада України ратифікувала в березні 2016 року в рамках Асоціації з ЄС), але не визнає та не дозволяє одностатеві шлюби і партнерства для своїх громадян. І хоча Конституція України гарантує однакове й антидискримінаційне ставлення до всіх осіб на території держави, та ситуація така, що наразі іноземний громадянин, працівник будь-якої дипломатичної установи чи організації може потрапити в реанімацію до свого партнера, а ось українця/ку в аналогічній ситуації туди просто не допустять.

Відповідно до Конституції України шлюб можливий лише між чоловіком та жінкою, та інститут цивільного партнерства міг би врегулювати всі майнові та інші питання одностатевих пар і, зрештою, виправити законодавчу прогалину, через яку тисячі одностатевих пар залишаються в сірій юридичній зоні (зокрема, не можуть передати спадок своєму партнеру/ці, разом оформити іпотеку або мати спільні права на дитину і т.д.).

Попри те, що Україна має цілу низку міжнародних зобов'язань та рекомендацій щодо врегулювання прав одностатевих сімей (зокрема, такі рекомендації містяться у звіті Комісії з прав людини ООН), і незважаючи на те, що в 2015 році уряд проголосував за План дій з прав людини, що містив зобов'язання Міністерства юстиції розробити та подати на розгляд законопроєкт про цивільні партнерства та впровадження кримінального покарання за злочини на ґрунті ненависті, відповідні положення плану дій так ніколи і не були виконанні.

У 2018 році Міністерство юстиції навіть опублікувало офіційну заяву, що воно не розробляє та не планує розробляти будь-які законопроєкти з легалізації одностатевих партнерств.

Лібертаріанець чи популіст?

Безперечно, Володимир Зеленський виглядав, як молодий і прогресивний кандидат в президенти, а одним із факторів перемоги Зеленського стало його порозуміння з молоддю – він, зокрема, був першим, хто почав використовувати Instagram як майданчик для спілкування з виборцями. На фоні сухих прес-релізів решти політиків це все породжувало сподівання на швидку європеїзацію та лібералізацію України.

Підтримка ЛГБТК-спільноти та лібералізація законодавства щодо одностатевих сімей як частина програми лібертаріанства партії “Слуга народу” давно під питанням. На своїй першій пресконференції в якості президента у жовтні 2019 року Зеленський навіть зробив невеликий спіч, де він сказав, що кожен громадянин України “може вільно обирати мову, релігію, сексуальну орієнтацію” і попросив “залишити в спокої ЛГБТ-спільноту”. На жаль, така заява першої особи держави виявилася абсолютно порожньою.

У лютому 2020 року український уряд ліквідував директорат з прав людини Міністерства юстиції. Це був новий департамент юстиції (створений у 2016 році), який, зокрема, відповідав за координацію національної стратегії з прав людини та займався розробкою законодавства з прав людини та європейської інтеграції. У травні 2020 року на засіданні Комітету з прав людини міністр юстиції заявив, що питання прав людини не є пріоритетним у діяльності Міністерства.

Поряд з цим партія президента змінює свою ідеологію, оскільки термін “лібертаріанська партія” вони використовували ще до парламентських виборів. Втім, після проходження в Раду “Слуги народу” уточнили, що їхня ідеологія перебуває десь між лібералізмом та соціалізмом. Та вже в лютому 2020 року на крайньому з'їзді партія проголосувала за “центриську ідеологію”. Такі непослідовні рухи нагадують хаотичне сіпання, а програму партії можна охарактеризувати відомим українським висловом “за все хороше проти всього поганого.”.

Ліберальні антиліберали

Вишенькою на торті є перевзування в повітрі депутатів “Слуги народу” у Верховній Раді. Першим тривожним дзвіночком стало створення міжфракційного депутатського об’єднання “Цінності. Гідність. Родина”, ініційованого депутатом Святославом Юрашем (народний депутат від Слуг наролду). У своїх інтерв'ю він пояснив, що це об'єднання буде протистояти одностатевим шлюбам і виступати проти права на усиновлення дітей ЛГБТК-громадянами.

Співініціатором цього об'єднання став депутат від партії “Опозиційна Платформа - За Життя" Олег Волошин. У квітні 2020 року він зареєстрував законопроєкт №3316-1, який передбачає встановлення кримінальної відповідальності за “публічні заклики та/або пропаганду відмови від народження дітей, руйнування інституту сім’ї, позашлюбних і протиприродних статевих відносин та розпусти” (цей законопроєкт був знятий з розгляду парламентом 1 вересня 2020 року).

Водночас Комітет з питань правоохоронної діяльності 13 голосами з 20 проголосував за відхилення законопроєкту №3316 та альтернативних, який пропонував встановити кримінальну відповідальність за злочини на ґрунті ненависті, що є вимогою угоди про асоціацію України та ЄС та зобов'язанням України по ряду інших міжнародних документів.

22 липня народні депутати Георгій Мазурашу та Олена Лис від фракції “Слуга народу” зареєстрували новий законопроєкт №3917, яким пропонують встановити адміністративну відповідальність за “пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму”. Він передбачає штраф за пропаганду гомосексуалізму в розмірі 136 тисяч гривень. За дивним збігом обставин текст законопроєкту є майже дослівним перекладом російського аналогу.

Варто зазначити, що вперше на місцевих виборах України в жовтні 2020 року балатувалося 5 відкритих ЛГБТК-кандидатів, але жоден\на з них не представляв провладну партію “Слуга народу”.

Український лібералізм з російським душком

Політична ситуація в Україні нагадує відомий радянський вислів: “В СССР сексу немає”, тобто в українському лібертаріанстві ЛГБТК немає. Втім, є місце для російської пропаганди (Як росія імпортує гомофобію в україну - Джорштаун PPR) , нетерпимості та злочинів на ґрунті ненависті.

Зокрема, в опублікованому у жовтні моніторингу нападів зафіксували 74 напади на активістів. ЛГБТК активісти та союзники перебувають у найбільш ризикованій групі та найчастіше піддаються нападам і фізичним атакам. Наприклад, під час проведення прайду-2020 в Одесі постраждало одразу 16 учасників правозахисного протесту. А зрив та фізичні напади на ЛГБТК чи феміністичні культурні заходи або прайд марші стили чимось буденним в українському суспільстві.

Попри певний український прогрес після Євромайдану (2015-16 рр), зокрема зміни трудового кодексу і запровадження заборони дискримінації на підставі сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, спрощення процедури корекції статі та зміни документів для трансґендерних людей, ми є свідками чіткої тенденції згортання політики дотримання прав людини для ЛГБТК-спільноти.

Беручи до уваги останні події у Польщі з гомофобними ініціативами “вільних від ЛГБТК зон”, криміналізації ЛГБТК в Росії та Білорусії, Україна опинилася в оточенні гомофобних та трансфобних країн. І це ще один тривожний дзвіночок для українських ЛГБТК та Європи, російська анти ЛГБТК пропаганда та цілеспрямоване розпалювання ворожнечі проти меншин втягує Україну в російській порядок денний, та чимдалі від Євроатлантичного проєкту.

Лібертаріанці з партії “Слуг народу” в швидкості перевзування з ліберальної ідеології в консервативну навіть перевершили БПП, якому знадобилось 3 роки для зміни р з про Європейської риторики на “Армія.Віра.Мова”. Яка ж вартість пірнання в рускій мір та російських традиційних цінностей, під проводом партії “Слуга народу”, для українського суспільства і українського проєкту нам ще доведеться дослідити.

Богдан Глоба, ЛГБТК активіст, правозахисник, засновник асоціації ЛГБТК українців в США - QUA, Вашингтон ДС, США.

Text by:

Alina Shubska

We seek to assist Ukrainian LGBTQ + individuals living in the US and Canada to integrate, adapt, and productively contribute to American society.