May 1, 2022

«В Україні набагато простіше пройти процедуру трансгендерного переходу, ніж у багатьох країнах Європи»

Едвард Різ, проектний асистент правозахисної організації Kyivpride, уже рік знаходиться в процесі трансгендерного переходу. Через війну він вимушений був поїхати з України до Європи, щоб зробити заплановану операцію. Едвард розповів QUA, як на нього вплинула війна, та пояснив, чому ситуація навколо здоров’я трансгендерних людей в Україні навіть краща, ніж у розвиненій та толерантній Данії.

Коли почалась війна, я спав. Напередодні пізно заснув, бо дивився виступ путіна щодо «ДНР» та «ЛНР» і дуже злився. Прокинувся 24 лютого о 9 ранку і побачив купу повідомлень від друзів та рідних. Оскільки я живу на Лівому березі на віддаленій станції метро, де взагалі нічого не відбувається, у нас майже й не бахкало. Перші кілька днів ми з сусідкою та котом за розкладом бігали у сховище, чим, власне, дуже дратували кота. А потім зрозуміли, що наша Вирлиця нікому не потрібна, ніхто не буде її бомбити, тож облаштували спальні місця в коридорі.

Так ми просиділи перші дні. Міст на правий берег закрили, нікуди не можна було виїхати, можливості волонтерити я не мав. Одного дня я зрозумів: те, що я роблю, сидячи у своїй кімнаті на Вирлиці, я можу робити у будь-якій іншій країні. При цьому я не буду використовувати ресурси, які більше потрібні теробороні чи людям похилого віку, не буду їсти продукти, які важко завозити на закритий від усього світу Лівий берег. Тому, щоб не бути тягарем, я вирішив поїхати за кордон.

Френдлі Данія

Найбільше за все я хотів у Швецію, бо раніше бував у цій країні і трохи розумівся, що там і до чого. Але на той момент у Швеції уже було дуже багато людей з України, до того ж, мені хотілось мати хоч якесь ЛГБТ-ком’юніті. Я не мав жодної інформації про подібну підтримку у Швеції, натомість данська організація LGBT Asylum звернулась до нашого «Київпрайду» і запропонувала допомогу тим, хто буде виїжджати за кордон. Тому я обрав Данію — зрештою вона поруч і дуже схожа на Швецію. 8 березня я виїхав з Києва, провів в дорозі тиждень, і 13 березня уже був у Копенгагені.

Підтримка місцевої ЛГБТ-організації важлива ще й тому, що в іншій країні я не відчуваю себе самотнім. Зараз я живу у гуртожитку з іншими біженками з України, і хоч вони чудові люди, але все ж не моє коло спілкування. Мені хочеться мати контакт з тими, хто мене розуміє. LGBT Asylum займається тим, що допомагає біженцям з ЛГБТ-спільноти з усього світу. Вони підтримували людей з Афганістану, Сирії, тепер з України. Ця організація проводить різні івенти — наприклад, нещодавно ми їздили до весняного табору з усілякими розвагами, майстер-класами, частуванням. Я теж планую брати участь у певних заходах і розповідати про Україну.

«Київпрайд» під час війни

Наша команда майже у повному складі залишилась в Україні. На 26 лютого у нас була запланована поїздка в Бахмут і Краматорськ Донецької області, де ми мали проводити івенти для спільноти. У Києві теж були заплановані заходи, ми збирались готуватися до щорічних Маршу жінок та Маршу рівності. Звісно, що усього цього не сталося. Зараз ми переформатувались і надаємо допомогу ЛГБТ-людям. Це і фінансова підтримка, і контакти з зарубіжними організаціями та приватними особами, які готові прихистити у себе наших біженців. Європейці запрошуюсь до себе ЛГБТ-людей з України, надають житло та транспорт для перевезення. Власне, я таким самим чином доїхав з Польщі до Данії — нас з товаришем підвезли місцеві волонтери-геї.

Також ми організували групу психологічної підтримки. Зараз це надзвичайно важливо, оскільки всі українці знаходяться не в дуже задовільному психологічному стані. Команда, яка залишилась в Україні, волонтерить, передає важливе оснащення для київської тероборони, привозить продукти літнім людям, донатить на армію на гуманітарні ініціативи. «Київпрайд» та «Гей-Альянс Україна» облаштовують в Києві шелтер для ЛГБТ-людей — тих, хто їде через столицю далі на захід, або тих, хто наразі не має де жити.

Мій головний обов’язок на даний момент — вести комунікацію для спільноти. Також я адмініструю і координую онлайн-івенти — психологічні групи, чати для взаємодопомоги, працюю з документами. Зараз планую налагоджувати зв’язки між «Копенгагенпрайдом» та «Київпрайдом», щоб, коли війна закінчиться, ми мали партнерів в інших країнах.

Війна — не привід зупиняти транс-перехід

Мої підписники у TikTok часто дорікають, що я називаю себе «він», але замість того, щоб воювати, поїхав з країни. Насправді я б дуже хотів піти в тероборону, але у мене немає досвіду і погане здоров’я, тому я буду тільки тягарем. До того ж у мене досі жіночий паспорт (можу змінити його лише після завершення всіх основних стадій переходу). Я планую частково вирішити проблеми зі здоров’ям у Данії і повернутися в Україну новою людиною.

Я уже рік у транс-переході. На березень цього року у мене була запланована мастектомія. Я пройшов всі необхідні обстеження, здав аналізи (на чималу суму), приймав медикаменти, які б підготували моє тіло до операції, почав займатися спортом. Війна втрутилась у мої плани, але я маю зробити операцію будь що, вона потрібна мені як життя. Уже домовився з приватною клінікою в Швеції, де дивом знайшовся вільний слот. Хай це буде дорого, але саме для цього я й збирав гроші. Чому у Швеції? На жаль, провести мастектомію у Данії зараз неможливо. Не дивлячись на те, що це одна з найбільш толерантних країн у світі, де ледь не на кожному кроці висять веселкові прапори і де дозволені одностатеві шлюби, ситуація зі здоров’ям трансгендерних людей тут важка. Для когось це може звучати дивно, але в Україні набагато простіше пройти процедуру переходу, ніж у багатьох країнах Європи! У нас трансгендерна людина може почати перехід і приймати чоловічі або жіночі гормони одразу ж, як тільки отримає у психіатра довідку з діагнозом «транссексуалізм». У Данії ж людина повинна чекати два роки після підтвердження від психолога (тут немає діагнозу). А потім, щоб зробити будь-яку операцію, має ще рік приймати гормони. Самі операції безкоштовні, але на них дуже довга черга.

Не така страшна трансфобія в Україні, як її малюють

Зараз транслюється багато неправдивої інформації стосовно здоров’я трансгендерних людей та ставлення до них в Україні. Є думка, що процедура переходу в нашій державі доволі принизлива. Так, певні проблемні моменти можуть бути, бо все в першу чергу залежить від лікаря. Але як людина, яка отримала довідку від психіатра улітку 2021 року, можу сказати, що хоч це було і не дуже приємно, але пережити можна. А ще можна подбати про себе заздалегідь, поговорити з активістами, знайти дружніх лікарів, морально підготуватись до обстеження, і все буде нормально. Ми уже робили кілька офіційних заяв від «Київпрайду», як саме відбувається трансгендерний перехід в Україні, і спростовували неправдиву інформацію, що активно ллється із західних ЗМІ.

Причина для цього проста. Наразі багато людей хочуть виїхати з України назавжди і стати біженцями в інших країнах через нібито велику трансфобію. Але трансфобія і гомофобія в Україні не настільки сильні, як, наприклад, в росії чи в білорусі, тому людям доводиться брехати, вигадувати різні страшні історії, щоб залишитись за кордоном. Іноземні медіа їх із задоволенням переказують. Наприклад, українська співачка Зі Фамелу нещодавно розповіла про такі жахіття, яких ніколи в Україні не було. Вона та деякі інші дівчата створюють імідж України як країни, де трансгендерним людям залишатись просто небезпечно. «Київпрайду» доводиться спростовувати такі дописи ледь не щотижня.

Я переконаний, що трансгендерним людям можна залишатись в Україні, і всі мої знайомі активісти так і вчинили. А з часом нам буде ще простіше і безпечніше. Зараз всім максимально очевидно, що гомофобія, трансфобія, ксенофобія, расизм — це російські наративи, які Україні не притаманні. Бажання відмежуватись від упливу скаженого сусіда допоможе нам стати толерантнішими, перестати тягти ці «цінності» з росії. Навіть наші українські радикальні феміністки перестали дружити з російськими, а чималий потік трансфобії приходить до нас саме з радикального фемінізму сусідньої країни. Уже з’явилися меми про те, що ЄС подала заявку на вступ до України. Ми дуже хочемо в ЄС, і хоча Європа зараз не дуже нас радує, ми підтримуємо європейські цінності. Я думаю, що бажання стати ближчими до Європи допоможе нам реалізувати всі ініціативи, пов’язані з підтримкою прав людини, допрацювати законодавство проти мови ненависті тощо. Ця війна дуже змінить Україну на краще.

We seek to assist Ukrainian LGBTQ + individuals living in the US and Canada to integrate, adapt, and productively contribute to American society.

June 9, 2022

Coalition for investigating Russian anti-LGBTQ propaganda and hate crimes in Ukraine

Прочитати

June 5, 2022

Програма Єднання заради України для ЛГБТК+ комюніті

Прочитати

June 5, 2022

QUA розширяє свою програмну діяльність для підтримки Української ЛГБТК спільноти в США

Прочитати

May 11, 2022

«Для того, щоб українці могли отримати допомогу, я заговорив польською». Українець Володимир Сенко працює у польському Червоному Хресті і відправляє на Батьківщину вантажі з гуманітарною допомогою

Прочитати

May 4, 2022

Підтримують ЛГБТ+ спільноту, донатять армії, працюють на медіафронті. Що роблять активісти правозахисної організації «КиївПрайд» під час війни

Прочитати

April 14, 2022

«Приємно здивована, наскільки тепло нас прийняла Румунія». Жителька Ірпеня Марія Тєкуч втекла від війни, щоб волонтерити з Європи

Прочитати

April 13, 2022

Дорогоцінний прихисток під час війни. Українська правозахисна організація «Точка опори» створила у Львові шелтери для ЛГБТ-людей і не тільки

Прочитати

April 7, 2022

«Моя місія — допомагати тим, хто потребує підтримки». Громадська активістка Анна Медко стала «телефоном довіри» для всіх, кому страшно під час війни

Прочитати

April 1, 2022

Attack on LGBTQ organization in Kyiv

Прочитати

April 1, 2022

Queer Ukrainian Activists and Allies Organize White House Rally, Call for Full Protections for Queer Ukrainian Refugees

Прочитати

April 1, 2022

Програма допомоги з пошуку тимчасового прихистку в США для української ЛГБТК-спільноти від QUA

Прочитати

March 31, 2022

Брак гормональних препаратів та неможливість перетнути державний кордон. Які проблеми спіткають українських транс-людей під час війни

Прочитати

March 26, 2022

QUA to organize April 3 LGBTQI-Ukrainian Solidarity Rally

Прочитати

March 22, 2022

Офіцер ЗСУ: «Ховатися в метро страшніше, ніж бути на передовій»

Прочитати

March 9, 2022

QUA responds to Russian war and aggression in Ukraine

Прочитати

March 1, 2022

How to donate

Прочитати

February 26, 2022

Прочитати

February 23, 2022

Queer Ukrainian Activists and Allies to Gather at Stonewall Inn, Denounce Russian Aggression Toward Ukraine

Прочитати

February 21, 2022

Nina Jankowicz

Прочитати

February 21, 2022

Прочитати

October 1, 2021

Прочитати

June 14, 2021

Наша комунікація

Прочитати

January 20, 2021

QUA та hive.report запускають унікальний портал з інклюзивної політики

Прочитати

December 7, 2020

Парад очікувань: Що означає перемога Байдена для ЛГБТ-спільноти в Україні?

Прочитати

November 10, 2020

Лібертаріанство по-українськи: Букетно-цукерковий період для ЛГБТК завершився

Прочитати

October 10, 2020

Отримання політичного притулку в США у 2020 році: що потрібно знати?

Прочитати

August 13, 2020

The open letter to Representatives Eliot L. Engel and Marcia Carolyn Kaptur

Прочитати

June 16, 2020

QUA: Наш ONLINE PRIDE-2020

Прочитати

June 9, 2020

Прочитати

June 5, 2020

Justice for one is justice for all

Прочитати

June 1, 2020

QUA is working on the report about Russian anti-LGBTQ propaganda in Ukraine and Eastern Europe

Прочитати