March 31, 2022
Брак гормональних препаратів та неможливість перетнути державний кордон. Які проблеми спіткають українських транс-людей під час війни
Анастасія Єва Домані — виконавча директорка громадської організації «Когорта», яка об’єднує українську транс-спільноту. З початком повномасштабної війни Анастасія не тільки не покинула активізм, а залишилась в Україні, щоб бути максимально корисною. Вона розповіла QUA, що є найскладнішим для транс-людей, які опинились в зоні бойових дій, та чому вони не спішать боронити Україну.
Ми мали масштабні плани на 2022 рік: збирались проводити вебінари і тренінги, реалізовувати наш адвокаційний план, організовувати роботу з протидії ВІЛ/СНІДу і працювати над покращенням видимості транс-людей. Війна все змінила. Зараз «Когорта» працює у трьох основних напрямках — надає грошову та гуманітарну допомогу постраждалим, консультує щодо легального перетину кордону України для евакуації та прихищає у шелтерах внутрішньо переміщених осіб.
Гроші, ліки, гормони — на що йдуть кошти іноземних партнерів
Через кілька днів від початку вторгнення ми отримали повідомлення від наших основних донорів та партнерів, що проектні гроші, які були заплановані на весь 2022 рік, можемо використовувати як гуманітарну допомогу. Уже тоді неможливо було купити певні продукти, засоби гігієни, медикаменти, гормональні препарати, яких потребують транс-люди — в Києві була суцільна паніка, магазині здебільшого зачинились, а ті, які працювали, збирали величезні черги. До того ж на вулиці було небезпечно: наприклад, у сусідній зі мною будинок потрапила балістична ракета. Тому ми вирішили не виходити зайвий раз на вулицю і не купувати продукти і медикаменти самостійно, а перераховувати гроші тим, хто їх потребував. Люди могли витрачали їх на свій розсуд. Спершу ми не контролювали витрати, не мали форм для звітності, бо не знали, чи будемо живі за годину. Зараз уже з’явились анкети та можливість перевіряти реципієнтів. До нас надходить чимало запитів, і не завжди навіть від транс-людей (таким ми вимушені відмовляти).
Багато хто з транс-людей вимушений був призупинити гормональну терапію через брак препаратів
Представництво «Когорти» в Харкові закрилось майже одразу — його координатор уже поїхав до Берліну. Але наразі маємо ще чотири представництва — в Одесі, у Дніпрі, у Львові та в Чернівцях. У Дніпрі і Одесі ми надаємо грошову допомогу і продукти. Західні філії з першого тижня повномасштабної війни також допомагають переселенцям з житлом, купляють ліки та гормональні препарати і відправляють у інші регіони. Багато хто з транс-людей вимушений був призупинити гормональну терапію через брак препаратів, тому ми намагаємось їх замовляти за нагоди. За кордоном їх важко придбати без рецептів, до того ж, є проблеми з логістикою. Зараз отримали невеличку партію з Польщі, по 10 упаковок. Я їх відправляю людям на таксі, чи вони самі до мене приїжджають. Гормони також видаємо в Одесі.
Транс-жінки з «чоловічими» документами не можуть поїхати з України
До нас надходить багато запитів, як пройти державний кордон в умовах воєнного стану. Ми розглядаємо кожен окремий випадок, просимо надати список наявних документів, психіатричний діагноз, який було поставлено під час зміни статі, вказати, який гендерний маркер стоїть в паспорті та чи проходила людина військово-медичну комісію у військкоматі. Але у 90% випадків транс-люди, на жаль, не мають документів, які б дозволили їм перейти кордон. Я знаю багатьох транс-жінок, які зробили хірургічні втручання і думали, що цього достатньо. Я кажу, що операція — це, звичайно, добре, але ви ж не будете прикордоннику показувати свої груди чи те, що нижче. Якщо у паспорті стоїть чоловічий маркер, вас не пропустять. Також є міф, що транс-жінок прямо з кордону відправлятимуть у військкомат. Цього боятися не варто, зараз там величезні черги з тих, хто бажає воювати. У 90% випадків транс-люди не мають документів, які б дозволили їм перейти кордон
Транс-люди, виявились зовсім не підготовленими до нової реальності, хоча ми багато років на всіх вебінарах та офлайн-зустрічах «Когорти» наголошували, як важливо змінювати документи. Я, наприклад, фанатка військкоматів, пройшла комісію у перший же день і всіх агітувала туди іти. Там може бути не дуже комфортно, але варто було витратити день чи два, отримати документ про зняття з військового обліку і забути про це. Проте люди здебільшого на це не зважали. Зараз уже немає шансів пройти медичну комісію, отримати психіатричний діагноз, потрапити до ендокринолога й інших спеціалістів, бо перед лікарями під час війни стоять зовсім інші задачі. Психіатри, наприклад, займаються лише важкими психічними станами і не будуть витрачати час на огляд транс-людей. Військкомати зараз теж відмовляються нами займатися (іноді навіть в грубій формі). Одним словом, якщо в паспорті вказана чоловіча стать, то перейти кордон майже нереально — хіба що нелегально. В Молдові, наприклад, є транзитна зона, через яку змогли втекти деякі наші люди, але такої можливості більше немає. Хтось брехав на кордоні, що загубив свій паспорт, просив пропустити за свідоцтвом про зміну статі. «Когорта» виступає проти цього і не рекомендує так робити.
Безкоштовне житло для переселенців
Також ми допомагаємо транс-людям знайти тимчасовий прихисток під час війни. У Львові і Чернівцях функціонують шелтери, якими займаються наші координатори разом з місцевими правозахисними організаціями. Ми в колаборації з ними знаходимо приміщення — зазвичай це трикімнатні квартири. Є шелтер і у Києві, і хоча він розташований у доволі небезпечному районі, на Оболоні, все одно працює. В Ужгороді функціонує прихисток для транс-людей, що фінансується Шведською федерацією лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерних людей (RFSL). «Когорта» може оплачувати там проживання.
Подібне житло часто використовують як проміжний пункт перед тим, як поїхати за кордон чи у інші куточки Західної України. Хоча є можливість проживати там довгий час, навіть з тваринами. У шелтерах перебувають безкоштовно, людей забезпечують продуктами харчування, вони можуть отримати юридичну та психологічну консультації. Транс-люди не хочуть залишатись в Україні
На жаль, переважна більшість транс-людей не замислюються над тим, щоб залишитися в Україні і захищати її — якщо не в армії, то в теробороні чи на волонтерському фронті. До війни вони прагнули мати рівні права з усіма іншими, але про рівні обов’язки подумати забули. Всі, хто має можливість поїхати за кордон, зараз це роблять. І справа не в дітях, яких треба рятувати, — здебільшого у них немає дітей.
Я вважаю, що відсотків сімдесят назад не повернуться. І не тільки тому, що втратили житло чи роботу. Вони і до цього мріяли виїхати з країни, а зараз з’явився легальний шанс це зробити, отримавши гуманітарну візу та соціальну допомогу. Ніхто не знає мови, навіть англійською багато хто не говорить, але в Україні їх нічого не тримає.
Я знаю лише п’ятьох транс-людей у теробороні, чотири з них — жінки. Можливо, є ще хтось, хто просто не афішує свого перебування там. Транс-чоловіки також масово покидають свої міста, в тому числі і активісти «Когорти». Мене також засмучує, що за кордоном з різних причин у них немає часу, щоб допомогти українській транс-спільноті. Нас більше підтримують іноземні правозахисні організації, журналісти, навіть російська та чеченська діаспори в США, аніж свої. Можливо, вони не ідентифікують себе з Україною або ображені на державу, бояться трансфобії. Але я вважаю, що транс-люди просто не хочуть виходити зі своєї бульбашки, соціалізуватись, займати активну життєву позицію. Проте я переконана, що війна принесе й позитивні зрушення. Українське суспільство зміниться, стане терплячішим і толерантнішим. Зараз немає значення, хто до якої групи належить, якщо ми разом працюємо на спільну перемогу. Хлопці-геї служать в ЗСУ та теробороні, і до них ставляться без агресії. Ми будемо добрішими, людянішими, бо разом пережили страшну трагедію.
We seek to assist Ukrainian LGBTQ + individuals living in the US and Canada to integrate, adapt, and productively contribute to American society.
January 22, 2023
Максим Касянчук: Зараз вся Україна відчуває дещицю того, що ми відчували в Маріуполі
Прочитати
January 14, 2023
Прочитати
December 2, 2022
Is Ukriane the Liberal Island in Eastern Europe?
Прочитати
November 22, 2022
Тетяна Касьян: Про Стамбульську конвенцію, справу Джоні Деппа та камінг-аути військових
Прочитати
November 15, 2022
Фотовиставка «ЛГБТІК+ на захисті України»
Прочитати
October 17, 2022
Сергій А. - “США для мене стала країною, де я шукав прихистку та порятунку”
Прочитати
October 5, 2022
Як знайти роботу мігрантам у США: поради експерта
Прочитати
September 27, 2022
The butterfly effect: What Americans think about war in Ukraine
Прочитати
June 9, 2022
Coalition for investigating Russian anti-LGBTQ propaganda and hate crimes in Ukraine
Прочитати
June 5, 2022
Програма Єднання заради України для ЛГБТК+ комюніті
Прочитати
June 5, 2022
QUA розширяє свою програмну діяльність для підтримки Української ЛГБТК спільноти в США
Прочитати
May 11, 2022
«Для того, щоб українці могли отримати допомогу, я заговорив польською». Українець Володимир Сенко працює у польському Червоному Хресті і відправляє на Батьківщину вантажі з гуманітарною допомогою
Прочитати
May 4, 2022
Підтримують ЛГБТ+ спільноту, донатять армії, працюють на медіафронті. Що роблять активісти правозахисної організації «КиївПрайд» під час війни
Прочитати
May 1, 2022
«В Україні набагато простіше пройти процедуру трансгендерного переходу, ніж у багатьох країнах Європи»
Прочитати
April 14, 2022
«Приємно здивована, наскільки тепло нас прийняла Румунія». Жителька Ірпеня Марія Тєкуч втекла від війни, щоб волонтерити з Європи
Прочитати
April 13, 2022
Дорогоцінний прихисток під час війни. Українська правозахисна організація «Точка опори» створила у Львові шелтери для ЛГБТ-людей і не тільки
Прочитати
April 7, 2022
«Моя місія — допомагати тим, хто потребує підтримки». Громадська активістка Анна Медко стала «телефоном довіри» для всіх, кому страшно під час війни
Прочитати
April 1, 2022
Attack on LGBTQ organization in Kyiv
Прочитати
April 1, 2022
Queer Ukrainian Activists and Allies Organize White House Rally, Call for Full Protections for Queer Ukrainian Refugees
Прочитати
April 1, 2022
Програма допомоги з пошуку тимчасового прихистку в США для української ЛГБТК-спільноти від QUA
Прочитати
March 26, 2022
QUA to organize April 3 LGBTQI-Ukrainian Solidarity Rally
Прочитати
March 22, 2022
Офіцер ЗСУ: «Ховатися в метро страшніше, ніж бути на передовій»
Прочитати
March 9, 2022
QUA responds to Russian war and aggression in Ukraine
Прочитати
March 1, 2022
How to donate
Прочитати
February 26, 2022
Прочитати
February 23, 2022
Queer Ukrainian Activists and Allies to Gather at Stonewall Inn, Denounce Russian Aggression Toward Ukraine
Прочитати
February 21, 2022
Nina Jankowicz
Прочитати
February 21, 2022
Прочитати
October 1, 2021
Прочитати
June 14, 2021
Наша комунікація
Прочитати
January 20, 2021
QUA та hive.report запускають унікальний портал з інклюзивної політики
Прочитати
December 7, 2020
Парад очікувань: Що означає перемога Байдена для ЛГБТ-спільноти в Україні?
Прочитати
November 10, 2020
Лібертаріанство по-українськи: Букетно-цукерковий період для ЛГБТК завершився
Прочитати
October 10, 2020
Отримання політичного притулку в США у 2020 році: що потрібно знати?
Прочитати
August 13, 2020
The open letter to Representatives Eliot L. Engel and Marcia Carolyn Kaptur
Прочитати
June 16, 2020
QUA: Наш ONLINE PRIDE-2020
Прочитати
June 9, 2020
Прочитати
June 5, 2020
Justice for one is justice for all
Прочитати
June 1, 2020
QUA is working on the report about Russian anti-LGBTQ propaganda in Ukraine and Eastern Europe
Прочитати